За прогнозом аналітичної компанії Gartner, оприлюдненим у 2024 році, до 2028 року кожен четвертий кандидат у світі виявиться фейковим — з вигаданим досвідом, підробленими документами або особою, повністю згенерованою штучним інтелектом. За даними Speka, рекрутери дедалі частіше стикаються з підробленими профілями та співбесідами, повністю або частково створеними за допомогою ШІ.

На практиці це виглядає так: кандидат заходить на відеоспівбесіду, і поки рекрутер ставить технічні питання, на другому екрані працює ШІ-суфлер, що в реальному часі підказує відповіді. В інших випадках у кадрі взагалі не та людина, що подавала резюме, — обличчя або голос замінені дипфейком, а справжній виконавець присутній лише за кадром.

Для команд, які будують продукти найму, онбордингу чи верифікації особи, це вже не абстрактний ризик, а операційна дірка: компанія може дати доступ до внутрішніх систем людині, чия особа й кваліфікація не підтверджені нічим, крім переконливого відео.

Як саме кандидати обманюють рекрутерів?

Схема тримається на двох технологіях, які легко поєднати в одній співбесіді.

• ШІ-суфлер — накладна програма, яка захоплює звук питання й миттєво показує кандидату текст відповіді на прихованому вікні чи другому моніторі, лишаючись невидимою для співрозмовника.
• Дипфейк-відео та клонований голос — заміна обличчя чи голосу в реальному часі, коли перед камерою сидить одна людина, а рекрутер бачить і чує іншу.
• Згенероване резюме й портфоліо — тексти й приклади коду під конкретну вакансію, які не витримують перевірки на живому завданні.

Окремо ці прийоми відомі не перший рік, але поява доступних генеративних інструментів зробила їх дешевими й масовими: те, що раніше вимагало окремого продакшену, тепер запускається як звичайне браузерне розширення.

Як рекрутери намагаються виявити фейк?

Головний принцип виявлення — шукати розрив між тим, що кандидат каже, і тим, як він це каже. У боротьбі з ШІ-фейками рекрутери спираються на кілька практичних маркерів:

• затримка між питанням і відповіддю, нетипова для живої розмови — суфлеру потрібен час, щоб розпізнати мовлення й вивести текст;
• монотонна, «начитана» інтонація там, де очікується жива імпровізація;
• візуальні артефакти на межі обличчя й волосся або губи, що відстають від звуку, — типові ознаки рендеру дипфейка в реальному часі;
• прохання показати робочий стіл, підняти руку перед обличчям або повернути голову — дії, які досі складно якісно підробити на льоту.

Практично це означає, що співбесіда перетворюється на невеликий forensic-протокол: живе кодування без можливості вставити готовий текст, другий раунд із перевіркою документів, несподівані уточнювальні питання, які важко передбачити наперед.

Чому це критично для будь-якого продукту з наймом чи верифікацією особи?

Для стартапів, що будують HR-tech, KYC чи онбординг-продукти, ця історія — не новина про ринок праці, а вимога до архітектури продукту. Якщо система верифікації особи покладається лише на відеозв'язок і документ у кадрі, вона вразлива до тих самих технік, що й звичайна співбесіда.

Ймовірно, найближчим часом попит зміститься від разової перевірки документа до безперервної liveness-детекції — аналізу мікрорухів, реакції на випадкові інструкції в реальному часі й звірки голосового відбитка протягом усієї розмови, а не лише на вході.

Що з цим робити вже зараз?

Висновок AiiN: детекція ШІ-фейків на співбесіді найближчим часом стане окремим продуктовим шаром — так само, як фрод-моніторинг став обов'язковим шаром для фінтеху. Виграють не ті, хто забороняє кандидатам користуватися ШІ, а ті, хто будує процес перевірки, стійкий до нього.

Для команд, що наймають, практичний мінімум — три кроки: перенести хоча б частину оцінювання у живий, непередбачуваний формат (парне кодування, дошка, імпровізоване завдання); зафіксувати очну або відеоверифіковану зустріч перед офером; і не покладатися на єдиний канал перевірки особи, коли йдеться про доступ до чутливих систем.

Чи можна повністю заблокувати ШІ-суфлери на співбесіді?

Технічно — ні: суфлер працює на пристрої кандидата й не залежить від платформи відеозв'язку. Надійніше не блокувати інструмент, а міняти формат співбесіди так, щоб текстова підказка не давала переваги — наприклад, живе кодування з поясненням рішення вголос.

Чи стосується проблема лише IT-вакансій?

Ні, хоча в розробці ризик найпомітніший через популярність віддалених співбесід і високу ціну помилки найму. Ті самі техніки — дипфейк-відео й ШІ-підказки — застосовні до будь-якої дистанційної співбесіди, включно з продажами, підтримкою чи фінансовими ролями.

Що робити, якщо підозра виникла вже після найму?

Повторно перевірити особу офлайн або через відеодзвінок з несподіваними завданнями, звірити її з даними, поданими при оформленні (документи, реквізити, адреса), а за підтвердженого шахрайства — одразу обмежити доступ до систем, не чекаючи додаткових доказів.