Китайська влада у серпні 2026 року запровадила обмеження для застосунків категорії «ШІ-компаньйони» — чат-ботів, створених для тривалого емоційного спілкування з користувачем, а не для виконання разових завдань. Причина, названа регулятором, звучить рідкісно прямо як для нормативного документа: ризик масової заміни живих людських стосунків цифровими.

Це перший помітний сигнал від настільки впливового регулятора, як китайський, що емоційна прив'язаність до чат-бота вже розглядається як окрема категорія суспільного ризику — поряд із дезінформацією чи упередженістю моделей. За даними Mezha, влада КНР прямо посилається на загрозу того, що користувачі почнуть системно обирати спілкування зі штучним інтелектом замість стосунків із реальними людьми.

Для індустрії AI-компаньйонів — а це вже ринок із мільйонами платних підписників у застосунках на кшталт Replika, Character.AI та десятків китайських аналогів — крок Пекіна означає, що модель «утримання користувача за будь-яку ціну» впирається в регуляторну стелю.

Що саме обмежує Пекін?

Пряма відповідь: регулятор звузив фокус саме на застосунках, що симулюють тривалі емоційні стосунки з користувачем, а не на чат-ботах загального призначення. За наявною інформацією, під обмеження підпадає категорія продуктів, які позиціонують себе як «партнер» чи «друг», а не як інструмент для роботи чи навчання.

Це вужче за попереднє регулювання генеративного ШІ в Китаї, яке стосувалося переважно реєстрації алгоритмів рекомендацій і ліцензування великих мовних моделей. Тепер під приціл потрапляє емоційний шар взаємодії — тон спілкування, пам'ять про користувача, симуляція прихильності та реакція на емоційний стан співрозмовника.

Чому регулятора турбує емоційна прив'язаність до чат-бота?

Бо застосунки-компаньйони економічно зацікавлені утримувати увагу користувача якомога довше, а найефективніший спосіб це зробити — імітувати прихильність і залежність, які раніше формувалися лише у стосунках між людьми.

Схожі побоювання вже звучали й поза Китаєм: у США кілька позовів проти Character.AI пов'язані з випадками, коли підлітки формували нездорову емоційну залежність від чат-ботів. Це інший випадок, ніж описує Mezha, але він ілюструє загальний патерн — компаньйон-застосунки за дизайном оптимізовані під утримання уваги, а не під добробут користувача.

Що це означає для тих, хто будує AI-компаньйонів?

Практичний висновок простий: якщо продукт монетизується через тривалість емоційної залученості користувача, регуляторний ризик тепер частина бізнес-моделі, а не гіпотетичний сценарій на далеке майбутнє.

• Позначати статус співрозмовника як ШІ прямо в інтерфейсі діалогу, а не лише в умовах використання, які ніхто не читає.
• Уникати retention-механік, що копіюють психологічні тригери людських стосунків, — штучні паузи у відповідях, повідомлення на кшталт «я сумував(-ла) за тобою».
• Передбачати ліміти тривалості сесій або нагадування про паузу для вразливих категорій користувачів — підлітків і людей у кризовому емоційному стані.
• Закладати в roadmap імовірність, що вимоги, подібні до китайських, за нашою оцінкою, повторяться і в інших юрисдикціях — ЄС уже класифікує частину маніпулятивних патернів дизайну в AI Act як заборонену практику.

Що з цього випливає для індустрії ШІ-компаньйонів?

Наша теза в AiiN: обмеження Китаю — це не разовий епізод, а перша помітна спроба регулятора описати правилами не саму модель, а емоційний ефект продукту. Досі регулювання ШІ здебільшого стосувалося того, що модель говорить — дезінформація, шкідливий контент. Тепер з'являється прецедент регулювання того, як довго і наскільки глибоко модель тримає користувача емоційно залученим. Для розробників це означає, що метрика engagement, яка десятиліттями була священною в соцмережах, у категорії AI-компаньйонів починає працювати проти продукту в очах регуляторів.

Що таке ШІ-компаньйон?

ШІ-компаньйон — застосунок на основі великої мовної моделі, спроєктований для тривалого емоційного спілкування з користувачем: він пам'ятає деталі розмов, підтримує «стосунки» протягом тижнів чи місяців і часто позиціонується як друг або партнер, а не як робочий інструмент.

Чи заборонили ШІ-компаньйонів у Китаї повністю?

Ні. Йдеться про обмеження, а не про повну заборону категорії застосунків. Mezha повідомляє, що влада КНР запровадила регуляторні рамки саме для зниження ризику масової заміни живих стосунків, а не для знищення ринку компаньйон-застосунків.

Чи варто очікувати подібних обмежень в інших країнах?

Однозначної відповіді джерело не дає, але, за нашою оцінкою, ймовірність поширення подібних вимог висока: ЄС через AI Act уже регулює маніпулятивний дизайн у цифрових продуктах, а в США на рівні окремих штатів розглядають законопроєкти про чат-боти для неповнолітніх.