У Китаї процвітає сірий ринок перепродажу доступу до Claude — моделей Anthropic, офіційно недоступних напряму користувачам з материкового Китаю. Посередники купують токени там, де доступ відкритий, і перепродають їх китайським розробникам у кілька разів дешевше за офіційний тариф. За даними The Decoder, це вже не поодинокі перекупники, а стала інфраструктура з постачальниками, каналами продажу та постійним потоком клієнтів.

Цікава тут не сама схема — перепродаж доступу до заблокованих сервісів існував завжди, — а масштаб, якого вона набула саме навколо Claude. Це прямий індикатор того, наскільки сильно китайські розробники хочуть працювати саме з моделями Anthropic, а не з локальними альтернативами, які активно просуває держава.

І це ставить Anthropic перед незручним вибором: закривати очі на обхід власних обмежень або посилювати контроль ціною втрати частини цього попиту.

Що саме продають на цьому сірому ринку?

Продають не акаунти Anthropic як такі, а токени — тобто вже оплачений доступ до викликів API Claude, оформлений через треті руки. Посередник відкриває канал доступу там, де реєстрація і оплата з Китаю не заблоковані — через закордонну компанію, платіжний інструмент чи проксі-акаунт, — а потім ділить цей доступ на дрібні порції та продає їх далі місцевим командам.

Чому Anthropic взагалі обмежує прямий доступ із Китаю?

Anthropic не надає офіційного доступу до API Claude користувачам із материкового Китаю — це узгоджується з експортними обмеженнями та політикою допустимого використання, якої дотримуються і інші великі американські AI-компанії. Подібні обмеження історично супроводжують експорт передових технологій із США, і AI-моделі тут не виняток. Легального шляху отримати Claude напряму з Китаю практично не існує, і саме цю прогалину закриває сірий ринок. Показово, що це відбувається на тлі протилежного тренду: ми вже писали, що бізнес дедалі частіше обирає китайські AI-моделі як дешевшу альтернативу, — але попит на Claude всередині Китаю це не скасовує.

Кому вигідна ця схема і хто у програші?

Виграють китайські розробники й компанії, яким потрібен саме Claude — для кодогенерації, агентів чи власних продуктів — і які готові платити менше за формально нелегальний, але робочий доступ. У програші — Anthropic: компанія втрачає контроль над тим, хто саме і як використовує її API, і недоотримує частину виручки, яку могла б забрати за прямими контрактами. Для Anthropic це ще й репутаційний ризик: якщо великі обсяги трафіку з Китаю проходять непомітно через проксі, компанії складніше довести регуляторам і партнерам, що політика доступу справді виконується. Ризикує і сам покупець токенів — акаунт-посередник можуть заблокувати будь-якої миті разом з усіма підключеними до нього клієнтами, а гарантій конфіденційності запитів, що проходять через чужий проксі-акаунт, не дає ніхто. Це той самий ризик, про який ми писали в матеріалі про залежність бізнесу від чужого API — тут вона просто набуває більш нелегальної форми.

Висновок AiiN: що це означає для індустрії?

Наша теза: сірий ринок токенів Claude — це непрямий, але точний вимірювач попиту, який офіційна політика доступу Anthropic не в змозі задовольнити. Поки материковий Китай лишається поза офіційним периметром компанії, попит нікуди не зникає — він просто переходить у тінь. І чим довше так триває, тим складніше буде Anthropic коли-небудь повернути собі контроль над тим, хто і на яких умовах користується її моделями.

Чи законно купувати доступ до Claude через таких перекупників?

Ні, це порушує умови використання Anthropic. Акаунт, через який працює перекупник, може бути заблокований у будь-який момент — разом з усіма клієнтами, підключеними до нього в конкретний момент.

Чи зʼявиться в Anthropic офіційний доступ для Китаю?

Джерело про це не повідомляє. За нашою оцінкою, поки діють чинні експортні обмеження та політика допустимого використання, шанси на офіційне відкриття прямого доступу з материкового Китаю лишаються низькими, а сірий ринок продовжить рости.