Нардеп Ярослав Железняк заявив, що в апараті Верховної Ради вже практикують перевірку текстів законопроєктів за допомогою Claude від Anthropic і ChatGPT від OpenAI. За його словами, моделі використовують не лише для стилістичної вичитки, а й для змістовного аналізу норм — пошуку суперечностей, дублювання положень та невідповідностей чинному законодавству.

Окрім законотворчої рутини, LLM залучають і до супроводу роботи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) — Железняк описав це як частину ширшого процесу аналітичної підтримки установи в її поточній діяльності.

За даними ITC.ua, це один із перших публічних випадків, коли чинний народний депутат відкрито підтверджує використання комерційних LLM у щоденній парламентській роботі, а не лише в межах пілотного проєкту чи презентації для преси.

Що саме розповів Железняк про роботу ШІ в Раді?

За описом нардепа, застосування штучного інтелекту в його роботі зводиться до двох практичних напрямків — перевірки якості законопроєктів і аналітичної підтримки антикорупційних процесів. Обидва завдання об'єднує одне: велика кількість текстового матеріалу, який людина фізично не встигає повністю зіставити вручну.

Железняк не деталізував, чи йдеться про підписки корпоративного рівня, чи про використання Claude і ChatGPT у звичайному вебінтерфейсі окремими співробітниками апарату — і це важлива деталь, яку варто мати на увазі, оцінюючи масштаб описаного.

Чому перевірка законопроєктів — типова задача для LLM?

Законодавчий текст — це щільна мережа перехресних посилань: одна поправка може зачіпати десятки інших актів, і людині складно тримати весь цей контекст у голові під час читання. Мовні моделі здатні одночасно оперувати великими обсягами тексту, зіставляючи формулювання нового документа з масивом уже чинних норм, і саме тому перевірка юридичних текстів стала одним із перших практичних застосувань LLM за межами чат-ботів для споживачів — подібно до того, як Claude нарощує функціональність в інших службових сценаріях.

З погляду AI-білдера тут немає нічого екзотичного: це класична задача retrieval-і-порівняння, де модель радше виконує роль швидкого асистента-рецензента, ніж самостійного експерта.

Наскільки безпечно покладатися на ChatGPT чи Claude у законотворчості?

Головний ризик тут не новий — генеративні моделі схильні до галюцинацій, і в юридичному контексті це означає ризик впевнено назвати неіснуючу норму чинною або, навпаки, «не побачити» реальну суперечність. Железняк не уточнював, який саме контур перевірки застосовують у Раді — чи це фінальний етап людської верифікації, чи модель радше формує чорновий список зауважень для депутата чи помічника.

Ймовірно, за нашою оцінкою, на цьому етапі йдеться саме про допоміжний інструмент для швидкого first-pass рев'ю, а не про автоматизоване ухвалення рішень щодо тексту закону — це узгоджується з тим, як LLM зазвичай впроваджують у чутливих інституційних процесах на початковому етапі.

Висновок AiiN: що це означає для AI-білдерів

Найцікавіше в цій новині — не сам факт використання Claude чи ChatGPT посадовцем, а те, що державна інституція такого рівня почала говорити про це публічно й конкретно, а не абстрактно «цифровізуємось». Для українського AI-ринку це сигнал попиту на інструменти, яких поки що бракує: не черговий чат-обгортка навколо API, а верифіковані, з аудиторським слідом системи для роботи з нормативними текстами — де кожна відповідь моделі супроводжується посиланням на конкретну статтю чи акт, а не просто твердженням «на власний розсуд» моделі.

Хто побудує такий шар перевірності поверх Claude чи GPT-моделей спеціально під українське законодавство, отримає перевагу першопрохідця в ніші, де довіра важливіша за швидкість відповіді.

Чи є в Раді офіційний ШІ-інструмент для аналізу законів?

З опису Железняка це не виглядає як централізована система, а радше практика використання комерційних сервісів Claude і ChatGPT окремими депутатами чи їхніми командами. Про офіційне рішення апарату Верховної Ради щодо єдиного інструменту в новині не йдеться.

Чи замінить ШІ юридичну експертизу апарату Ради?

Наразі йдеться про допоміжну роль — прискорення перевірки й пошук потенційних проблем у тексті, а не про заміну профільних юристів і комітетів, які ухвалюють остаточні рішення щодо законопроєктів.