ZDNet AI у серпні 2026 року запропонував компаніям захищатися від дипфейкових дзвінків не новим детектором на базі ШІ, а старим прийомом зі шпигунської практики — заздалегідь узгодженим кодовим словом, яке співрозмовники називають один одному на початку розмови.

Логіка проста: перш ніж обговорювати переказ коштів, зміну банківських реквізитів чи будь-яку іншу чутливу дію по відео- або аудіодзвінку, сторони звіряють кодову фразу, домовлену заздалегідь особисто або іншим перевіреним каналом зв'язку. Якщо на іншому кінці — згенерований дипфейк, він цієї фрази просто не знає, і жодна якість синтезу голосу чи обличчя цього не компенсує.

За даними ZDNet AI, автор підходу свідомо протиставляє його цифровим водяним знакам і автоматичним детекторам підробок: такі технічні рішення самі стають мішенню для нової хвилі генеративних моделей, тоді як кодове слово не залежить від технології взагалі — його неможливо вивести з аналізу відео чи аудіозаписів, яких у відкритому доступі не існує.

Що саме пропонує ZDNet AI?

Пропозиція зводиться до одного правила: перед будь-якою дією з фінансовими чи іншими критичними наслідками співрозмовники обмінюються заздалегідь домовленим кодовим словом або фразою. Це не пароль до системи і не PIN-код — це секрет, відомий лише двом сторонам, який ніколи не проговорюється й не записується в каналах, доступних для перехоплення чи аналізу генеративною моделлю.

Метод підкреслено низькотехнологічний: не потрібні API, не потрібна підписка на сервіс детекції дипфейків, не потрібне окреме обладнання. Домовленість можна укласти особисто, телефоном по вже перевіреному номеру або через канал, де особу співрозмовника вже підтверджено іншим способом.

Чому кодове слово важче підробити, ніж AI-детектор?

Річ у природі самого захисту. Водяний знак чи алгоритм-детектор — це технічний артефакт, вбудований у файл або в модель розпізнавання, і генеративна система теоретично може навчитися його відтворювати чи обходити, щойно назбирається достатньо прикладів для тренування. Кодова фраза працює інакше: це секрет поза каналом, який ніколи не потрапляє у відео- чи аудіодані, а отже його нема з чого «вивчити».

• Дипфейк-модель може відтворити голос, обличчя й навіть манеру мовлення людини, але не має доступу до інформації, якою двоє людей ніколи не обмінювалися публічно.
• Кодове слово не потребує оновлення при появі нової генерації моделей — на відміну від детекторів, які застарівають щоразу, коли з'являється новіший генератор відео.
• Вартість впровадження практично нульова: не треба купувати ліцензію на AI-інструмент виявлення підробок чи інтегрувати його в робочий процес.

Як впровадити такий протокол у бізнесі?

Найпростіше застосування — для команд, які регулярно спілкуються з клієнтами чи партнерами по відео, особливо коли розмова може завершитися фінансовою транзакцією чи зміною реквізитів. Кілька практичних кроків:

• Погодьте кодову фразу з ключовими клієнтами чи керівництвом заздалегідь, особисто або через канал, де особу вже підтверджено.
• Використовуйте фразу вибірково — лише для дзвінків із чутливими рішеннями, а не для щоденного спілкування, щоб вона не «засвітилася» й не втратила цінність.
• Періодично міняйте кодове слово, особливо після звільнення співробітників чи завершення співпраці з партнером, який його знав.
• Додайте зворотний дзвінок на заздалегідь відомий номер як другий рівень перевірки, якщо співрозмовник не назвав фразу правильно з першого разу.

Для фінансових і бухгалтерських команд, які регулярно стикаються зі спробами шахрайства «від імені CEO», такий протокол закриває саме той сценарій, де дипфейк найнебезпечніший — терміновий дзвінок із вимогою негайно перевести гроші.

Що це означає для AI-білдерів?

Наша теза в AiiN проста: у гонитві за складнішими детекторами дипфейків легко забути, що найдешевший і найнадійніший захист часто лежить поза технологією взагалі. AI-детектори підробок програють структурну гонку озброєнь — кожне покоління детекторів тренується проти вже застарілого покоління генераторів, тоді як нові моделі відео й голосу виходять швидше, ніж встигають оновлюватися системи виявлення. Кодове слово із цієї гонки випадає повністю, бо не спирається на аналіз сигналу.

Для продуктових команд, які будують AI-агентів для взаємодії з клієнтами чи автоматизації дзвінків, це сигнал додати протокол верифікації на рівні процесу, а не покладатися виключно на технічні щити. Ймовірно, найближчими роками саме гібридні підходи — прості людські протоколи плюс точкове застосування AI-детекції — стануть стандартом для бізнесів із високим ризиком CEO-шахрайства.

Чи замінює кодове слово AI-детектори дипфейків повністю?

Ні, це доповнення, а не заміна. Кодова фраза закриває конкретний сценарій — верифікацію особи в реальному часі під час дзвінка, тоді як AI-детектори корисні для аналізу вже записаного контенту, наприклад відео, поширюваного в соцмережах.

Як часто варто змінювати кодове слово?

Універсального правила немає, але логічно міняти фразу після будь-якої зміни складу команди чи кола людей, які її знають, а також періодично — наприклад, раз на квартал для критичних облікових записів чи фінансових процесів.