# Скільки природного водню насправді ховається під землею > USGS оцінює технічно видобувні запаси природного водню під землею у мільярди тонн, а один такий колодязь у Малі вже десятиліттями живить генератор. - Опубліковано: 17 серпня 2026 р. (2026-08-17T10:54:09.439161+00:00) - Розділ: Практика - На основі публікації: [MIT Tech Review](https://www.technologyreview.com/2026/08/17/1141560/how-much-hydrogen-awaits-underground/) - Видання: AiiN (https://aiin.news) - URL: https://aiin.news/article?slug=%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8E-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D1%96-%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F-%D0%BF%D1%96%D0%B4-%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%8E --- У малійському селищі Бурашикугу генератор на природному водні без перерв живить кілька сотень людей ще з 2012 року — а паливо надходить із свердловини, яку випадково пробурили ще 1987-го під час пошуку питної води. Цей курйозний факт — не аномалія, а ілюстрація питання, яким зараз перейнялися геологи й інвестори: скільки такого «дикого» водню взагалі ховається під земною корою і чи можна побудувати на ньому індустрію, а не одну свердловину на весь континент. Ідея не нова — про підземні поклади водню знали десятиліттями, списуючи їх на геологічну курйозність. Але після публікації Геологічної служби США (USGS) у 2022 році, де оцінили загальний обсяг захопленого в земній корі водню у трильйони тонн, тема перетворилася на окремий напрямок розвідки поруч із нафтою і газом. [За даними MIT Tech Review](https://www.technologyreview.com/2026/08/17/1141560/how-much-hydrogen-awaits-underground/), саме питання «скільки насправді водню чекає під землею» досі лишається відкритим навіть для фахівців галузі. ## Звідки під землею взагалі береться водень? Здебільшого — з хімічної реакції під назвою серпентинізація: вода просочується до багатих на залізо порід (перидотиту), залізо окислюється, а водень, що звільняється, піднімається крізь тріщини й накопичується під непроникними пластами породи, як і нафта чи газ. Другий механізм — радіоліз, коли радіоактивні мінерали розщеплюють молекули води на водень і кисень просто в товщі гранітів. На відміну від нафти, цей водень не «закінчується»: реакція триває мільйони років, тож поклад теоретично може поповнюватися. ## Скільки його там насправді? Тут і починається головна суперечка. Дослідники USGS оцінили, що за геологічну історію Землі в надрах утворилося близько 5 трильйонів тонн водню, з яких переважна більшість або вже вийшла в атмосферу, або розсіяна в породах занадто тонким шаром, щоб її видобувати. Технічно доступною вважається набагато менша частка — за різними оцінками, порядку мільярда-кількох мільярдів тонн у пастках потрібної глибини й розміру. Навіть найскромніший сценарій із цього діапазону перекриває нинішнє глобальне промислове споживання водню (близько 95 мільйонів тонн на рік) на десятиліття вперед — якщо цей водень взагалі вдасться знайти і підняти на поверхню. ## Хто вже намагається його видобувати? На розвідку природного водню вже вийшли конкретні компанії, а не лише лабораторії: - **Koloma** (США) — стартап, який підтримали фонд Білла Гейтса Breakthrough Energy Ventures та Amazon Climate Pledge Fund; у 2023 році залучив 91 мільйон доларів у раунді серії A під керівництвом Khosla Ventures. - **HyTerra** бурить свердловини в Канзасі та Небрасці, у районі геологічної структури Nemaha Ridge, де підвищені концентрації водню в ґрунтовому газі фіксували ще з 1980-х. - Дослідники Лотаринзького університету у Франції заявили про поклад поблизу Фольшвіллера, попередньо оцінений у десятки мільйонів тонн. - Хромітовий рудник Булькіза в Албанії — місце, де науковці задокументували один із найбільших відомих у світі безперервних витоків майже чистого водню. ## Що заважає перетворити це на індустрію? Головна проблема — відсутність усталеної методики пошуку. У нафтогазовій розвідці десятиліттями відпрацьовували сейсмічне зображення пасток; для водню такого інструментарію ще немає, тож більшість пробурених свердловин лишаються «сухими». Молекула водню дуже маленька й легко просочується крізь породи, які добре тримають нафту чи метан, — тому знайти придатну непроникну покришку складніше. Регуляторної рамки теж бракує: перший в історії США федеральний дозвіл саме на розвідку природного водню компанія Natural Hydrogen Energy отримала лише 2023 року в Канзасі. Поки що це більше нагадує ранню стадію сланцевої революції — з високим ризиком і майже без готових ланцюжків постачання обладнання. ## Що з цього має винести AI-білдер вже сьогодні? Наша теза проста: розрив між заголовковими оцінками в трильйони тонн і реально видобувною часткою — це і є вся історія природного водню на найближче десятиліття. Трильйони тонн у надрах самі по собі ні на що не впливають, поки геологи не навчаться відрізняти перспективний поклад від дірки в землі так само надійно, як це вміють робити з нафтою. Ймовірно, першими економічно вигідними споживачами дешевого підземного водню стануть не автомобілі, а великі енергоємні об'єкти на кшталт дата-центрів під ШІ-навантаження, яким потрібне безвуглецеве резервне живлення, — але це наша оцінка на основі загальної динаміки попиту на електроенергію, а не факт із самої розвідки. Для інвесторів і будівельників інфраструктури правильна стратегія зараз — стежити за пілотними свердловинами Koloma й HyTerra так само уважно, як два десятиліття тому стежили за першими комерційними родовищами сланцевого газу: рання ставка може окупитися, але з тим самим ризиком, що й у будь-якій технології, яка ще не пройшла перевірку промисловими обсягами. ## Чим природний водень відрізняється від «зеленого» і «сірого»? «Сірий» водень отримують з природного газу з викидами CO2, «зелений» — електролізом води на відновлюваній енергії, що дорого й енергозатратно. Природний, або «білий», водень уже існує в готовому вигляді в надрах — його не треба виробляти, лише знайти й підняти на поверхню, тому потенційна собівартість набагато нижча за обидва інших варіанти. ## Чи можна вже купити технологію для комерційного видобутку такого водню? Ні. Галузь перебуває на стадії пошукового буріння, аналогічній ранній нафтовій розвідці: жодна свердловина у світі поки не працює як промисловий об'єкт постійного видобутку, крім поодиноких випадків локального використання на кшталт малійського генератора. ## Де у світі вже знайшли найбільші відомі поклади? Найчастіше згадують Малі (Бурашикугу), Францію (басейн Фольшвіллер), Албанію (рудник Булькіза) та центральні штати США — Канзас і Небраску, де ведуть розвідку HyTerra і Natural Hydrogen Energy. --- Теги: водень, геологія, енергетика, Hydrogen, USGS Джерело: AiiN — https://aiin.news/article?slug=%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8E-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D1%96-%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F-%D0%BF%D1%96%D0%B4-%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%8E. Цитуючи, посилайтесь на канонічний URL.